Електронні сигарети чи вейп шкідливі? Топові страшилки про шкоду електронних сигарет.
На позитиві не зробиш сенсацію – потрібна чорнуха. Дуже добре, коли населення слабо розуміється на темі розмови. Ось чому про шкоду електронних сигарет голоситимуть ще довго. Тож чим лякають людей і чи багато в цьому правди?
Ми підібрали для Вас відповіді на найпопулярніші страшилки про шкоду електронних сигарет.
Міф №1: Від них буває рак!
Канцерогени - чудова страшилка для написання сенсаційних статей про електронні сигарети . Однак піти з цієї безпрограшної карти проти електронних сигарет вдається не дуже. Спроби звинуватити вейпінг у зростанні онкологічної статистики наштовхуються на той факт, що інгредієнти рідин для паріння, як самі суміші, канцерогенами не є. Пропіленгліколь і гліцерин відносяться до харчових добавок, застосовуються десятки років у фармацевтиці, виробництві продуктів харчування, косметиці. Медики мають претензії до ароматизаторів (про це читайте далі), але не з онкології. Ну а нікотин - це алкалоїд, психостимулятор, інсектицид і бозна, що ще, тільки не причина раку: у звичайних сигаретах злоякісні захворювання викликають продукти згоряння тютюнових смол.
Але спрагу хайпа не вгамувати, тому блогери і ЗМІ періодично розповідають про шкоду вейпу, що буквально виділяє формальдегід. Ця речовина - канцероген, і вона дійсно утворюється при сильному нагріванні пропіленгліколю. Коли група японських вчених буквально засмажила картомайзер одноразової е-сигарети, подавши на нього напругу вище за розрахункову, з девайсу очікувано попер формальдегід. До речі, горіле м'ясо теж містить цю сполуку, але не завдає шкоди, бо ніхто його не їсть. З вейпом аналогічна ситуація: немає бажаючих затягуватися «гаріком», та й формальдегід сам по собі має різкий запах. У нормальному режимі паріння, коли не перепалюється вата і жижа, японські розумники нічого небезпечного не виявили.
Опублікований у 2015 році (електронні сигарети з'явилися у 2004-му) перелік канцерогенів за версією ВООЗ, що включає також небезпечні з онкологічного погляду пристрасті, захоплення та роботи, містить 116 позицій. Натяку на вейпінг чи компоненти рідин там немає. Але найжирніший хрест на потугах ув'язати вейп та онкологію поставило дослідження Університетського коледжу Лондона. Його результати опубліковані в Annals of Internal Medicine 7 лютого 2017 року та підписані дев'ятьма докторами наук. Вчені не виявили, чим небезпечні електронні сигарети для піддослідних. Рівень вже наявних у фізіологічних рідин канцерогенів не збільшувався після паріння, нові сполуки теж не з'являлися. Звичайно, дослідження були оплачені спонсором, благодійною організацією Cancer Research UK, але її мета - пошук ефективних інструментів боротьби з курінням, а не просування вейпінгу.
Міф №2: Попкорнова хвороба
Ця довгограюча тема зародилася в 2004 році не через електронні сигарети, вони тоді ще мало хвилювали широкі маси. Місце дії – штат Міссурі, США. Група робітників, зайнятих на виробництві попкорну та хворих на облітеруючий бронхіоліт, відсудила з цього приводу солідну компенсацію. У ході розгляду вдалося довести, що патологія стала результатом вдихання протягом багатьох років діацетилу – ароматизатора, що додається в попкорн та багато інших продуктів для надання смаку олії та вершків.
З появою вейпінгу діацетил знайшов застосування у рідинах для електронних сигарет з ароматом випічки, капучино тощо. Тоді й заговорили про небезпечні рідини для електронних сигарет , що викликають попкорнову хворобу (назва не прижилася в офіційній медицині, але сподобалася медійникам). Облітеруючий бронхіоліт – серйозне легеневе захворювання, що гірше – невиліковне. Від таких новин багато вейперів повикидали свої девайси і повернулися до тютюну. Ось тільки ніхто не сказав їм, що звичайні сигарети видають значно більше діацетилу, ніж електронні.
У 2015 році Гарвардський університет досліджував 51 парильну суміш. У 47-ми виявився діацетил або його аналоги – ацетил пропіоніл та ацетоїн – у максимальній концентрації 239 мкг/мл. Ще раніше один із Національних інститутів здоров'я США перевірив 14 марок звичайних цигарок. Виявилося, всі вони містять щонайменше 301 мкг цієї речовини на сигарету. Враховуючи, що 1 мл жижі еквівалентний відразу кільком «раковим паличкам», цікава виходить математика. Ще цікавіше, що облітеруючий бронхіоліт ніколи не фігурував у списку хвороб, що викликаються курінням. Виходить, шкода електронних сигарет із рідиною, ароматизованою діацетилом, черговий цілеспрямований обман. Експерти вже сумніваються й у правильності висновків щодо інциденту з робітниками, оскільки окрім восьми людей ніхто не постраждав.
Регулярні істерики з приводу діацетилу виглядають особливо дивно, якщо знати, що його активне використання в в складі рідин для вейпів було не довгим. Причина цього навіть не є потенційною небезпекою для здоров'я. Після появи багаторазових е-сигарет виявилося, що пластикові баки розтріскуються через цю добавку, швидко приходять в непридатність. На тлі всього сказаного вкрай цікавий ще один факт, зафіксований гарвардським дослідженням, але не акцентований у ЗМІ: рідини, в яких кількість шкідливої добавки була найбільшою, всі до однієї виготовлені тютюновими компаніями. В інших зразках концентрація діацетилу не перевищувала 40 мкг/мл.
Міф №3: У парі є жахлива отрута!
На чому ж ще зробити сенсацію, як не на хімічній зброї, що міститься в електронній сигареті. Мова про акролеїн – сльозогінну речовину, яку можна отримати з гліцерину. У Першу світову воно справді використовувалося на полях битв. Невже шкода вейпу для здоров'я однозначна - що може бути гірше, ніж бойова отруйна речовина? Ні. Лукаві фейкомети весь час забувають згадати маленький нюанс: хоч акролеїн і видобувають із компонента парильної жижі, спіральки електронної сигарети для цього недостатньо.
Лабораторний метод отримання акролеїну з гліцерину включає дегідратацію, тобто повне зневоднення останнього. Сировина потрібна чиста, крім того потрібна присутність допоміжного компонента – гідросульфату калію. Жодної умови не дотримується в електронній сигареті. У бак заливається не чистий гліцерин, а парильна суміш, і навіть основа без пропіленгліколю містить 20% дистильованої води. Працюючи, спіраль вейпа обдувається повітрям, нульової вологості у атмосфері немає – яка вже тут дегідратація. І чи треба казати, що гідросульфату калію в жижі немає.
Однак прихильники того, що електронні сигарети завдають шкоди, придумали новий аргумент: гліцерин закипає і частково розкладається при 290 ° C, тоді з нього виділяється акролеїн. Останнє твердження сумнівне хоча б тому, що складно не помітити присутність у парі, що вдихається, сльозогінної речовини, що володіє до того ж різким запахом горілого жиру. Але головне в іншому: гліцерин в атомайзері не нагрівається до такої температури. Вода кипить при 100 °, пропіленгліколь - при 187,4 ° C. Відповідно жижа закипає при температурі між 100 і 250 °. Якщо хочеться гарантій, можна парити в режимі термоконтролю, налаштувавши мод на 200-250°. За таких умов компоненти суміші перейдуть в аерозольну форму без розпаду та утворення нових речовин. До речі, гліцерин додають і в звичайні сигарети, щоб утримати вологу в тютюні, але мас-медіа ніби забувають про це сказати.
Міф №4: Вейпери парять антифриз!
19 жовтня 2016 року громадськість жахнула заяву пані Малишової про антифриз у складі рідини для паріння. Жодних пояснень щодо того, звідки він там узявся, не було. Це був явний розрахунок на нездатну мислити аудиторію, яка мала розтиражувати ідею, яка шкода від вейпу виходить усьому живому. Мабуть, заява стала одним з найбільш вдалих випадів проти цифрового куріння, адже йшлося в ньому майже правда.
Антифризу в рідинах для паріння немає, але є його компонент - пропіленгліколь. Він все частіше використовується в антиобледенителях як незамерзаюча основа для розчинення активних компонентів. Застосовуваний у цій же якості етиленгліколь токсичний, тому заміна на нейтральний PG є позитив. Про його нешкідливість говорить уже той факт, що це дозволена МОЗ харчова добавка. Цікаво, чому доктор Малишева вирішила не рятувати населення від косметики, ліків та їжі з тим самим «антифризом», позначеним на упаковці як E490?
Пропіленгліколь не єдина речовина, яка використовується не тільки в харчовій промисловості, а й у дуже далеких від неї сферах діяльності. Усім знайомий шпалерний клей з борошна, крохмаль активно застосовується в целюлозно-паперовій промисловості, та якщо з пресованого цукру роблять запобіжники донних мін. Розчин кухонної солі – готовий антиобледенитель, соняшникова олія – мастило, оцет незамінний на виробництві ацетону та в поліграфії, наявна на кожній кухні сода працює в порошкових системах пожежогасіння. І, нарешті, вода є основою цілого ряду товарів побутової хімії. Пропіленгліколь замерзає при температурі нижче -60°C, тому і потрапив до складу антифризу. Як така властивість одного з компонентів жижі доводить шкоду електронної сигарети здоров'ю – незрозуміло.
Міф №5: Вони ж вибухають!
Нас оточує безліч пристроїв та систем з автономними джерелами електроживлення. Від перевантаження, короткого замикання або перегріву акумулятори можуть спалахнути, а то й вибухнути - пригадаємо хоча б серію інцидентів зі смартфонами Galaxy Note 7. Важливий момент: якщо подібні події висвітлюються у блогосфері та ЗМІ, ніхто не вішає ярлик «Не бери – уб'є!» на всі гаджети, аналогічні винним. І лише на е-сіги стандарти подання інформації не поширюються. Їх наприкінці замітки прийнято оголошувати смертельно небезпечними, щоб громадськість у коментарях зажадала заборонити паріння прямо зараз.
Більшість джерел живлення вейпів оснащується автоматикою, що запобігає перегріву акумуляторів. Серйозні вендори пропонують подвійний захист від короткого замикання, коли функція мікросхеми дублюється програмними засобами. Ризик спалаху таких пристроїв не вище, ніж у смартфона. Лише один девайс не дозволяє однозначно відповісти на питання, чи небезпечні електронні сигарети – мехмод. Вже з назви зрозуміло, що це механічна штуковина. Плати, хай найпримітивнішої, там немає. Єдиний захист – механічне блокування кнопки, що перешкоджає випадковому увімкненню. Але в руках досвідченого вейпера, який освіжив у пам'яті положення закону Ома, такі пристрої безпечні. У новини зазвичай потрапляють новачки, які вирішили похизуватися брутальним девайсом.
Надійністю також не відрізняються моди, зроблені невідомо де і ким, але це стосується всієї техніки. Коли в нульових роках прокотилася хвиля повідомлень про спалах телефонів Nokia, виробник закликав використовувати виключно фірмові акумулятори та зарядки. У звістках про вибухи електронних сигарет картина інша: тип девайсу, модель, виробник ніколи не згадується. Ті, хто роблять новини, не збираються застерігати вейперів від використання невідповідних батарей і ЗУ, розповідати про небезпеку конкретного вейпу: їм треба демонізувати електронні сигарети в цілому.
Особливо сумно, коли до цього хору підключається агентство, яке дистанціюється на словах від маніпулятивних прийомів. Мова про сюжет каналу RT, де в сумці у жінки вибухнула, як випливає із заголовка, зарядка від електронної сигарети. У тому випадку доречніше було сказати про спалах пауербанку, адже до нього з тим самим успіхом міг бути підключений смартфон або ще якийсь гаджет. Проте медійники воліли сфокусувати увагу на е-сіге, а не на девайсі переферійному сумнівної якості. Зважаючи на те, що RT не веде системну пропаганду проти вейпінгу, все заради банального хайпа.
Міф №6: Це нікотинова наркоманія!
Єдиний беззастережно шкідливий компонент сумішей для паріння – нікотин. Саме він викликає залежність, заважає кинути палити. Не повинно бути ілюзій щодо того, чи небезпечна електронна сигарета для здоров'я, якщо залити в неї жижу з нікотином. Вживання цього алкалоїду хоч із парою, хоч із димом однаково б'є по організму. Порушення ритму серця, ішемія, інфаркт, закупорка судин, підвищений тиск - ось неповний перелік патологій, що розвиваються через регулярний прийом нікотину досить часто.
Але для хорошого хайпу мало сказати, що в чомусь вейп і тютюн однаково погані, е-сіги треба виставити набагато непривабливішими. І починається притягування за вуха твердження, згідно з яким при парінні вживається в рази більше нікотину, ніж при курінні. Частка правди тут є: звичайна сигарета через 10-15 затяжок закінчується, а електронної можна пхати годинами, доки не спорожніє бак. Однак вейпери, що помітили за собою схильність до паріння «в режимі соски», зазвичай здогадуються розбавити жижу нульовкою. Якщо цього не зробити, передозування викликає головний біль і нудоту, після чого думка про зниження міцності пари все-таки спадає на думку.
Часто доводиться читати та чути про електронні сигарети з підвищеним вмістом нікотину. Роблять їх, мабуть, для відчайдушних наркоманів – їм шкода від куріння вейпу не перешкода. Дивно, що маються на увазі не одноразові аксесуари, а бакомайзери. У такі пристрої заливаються парильні склади будь-якої міцності на вибір користувача, хоч нульовка, так що заяви про підвищений вміст нікотину - повне марення. Тут опоненти зазвичай парують: мовляв, ці баки продуктивніші за кліромайзери початкового рівня, і при переході на подібний девайс витрата рідини збільшується – доза алкалоїду теж зростає. Що тут відповісти? Противники вейпінгу явно бачать вейперів безпорадними дурнями, які не здатні адаптувати суміш під новий бак. Дуже смішні підозри, що рідини можуть бути міцнішими, ніж зазначено на упаковці. Нікотин – штука дорога, коштує більше за інші інгредієнти. Його швидше недолиють, ніж переллють.
Ще одна спекулятивна тема, що часто миготить у мас-медіа, – залучення у вейпінг некурців, особливо підлітків. Більше того, паріння намагаються уявити таким трампліном до аналога, що не дивно, адже й кинути палити з е-сигами, як стверджується, не можна. Так-так, виявляється, рано чи пізно вейпери знову починають диміти, причому сильніше, ніж раніше. Однак за даними американського ЦКЗ від 2014 року - на той час парові девайси вже неслабо хайпанули на заході - шкода електронних сигарет у плані рекрутування новобранців, що ніколи не курили, сильно перебільшена, таких всього 0,4%. Це показники щодо дорослих, підлітків ще менші. Статистики щодо переходу до аналога немає, але високого відсотка там бути не може, оскільки смачна пара і смердючий дим ніяк не ставляться в один ряд. Коли вейпер, що кинув палити, хоче затягнутися або заправитися нікотином, він думає про улюблений девайс, а не про «ракову паличку».
І ось що цікаво: стільки нападок на е-сиги, але жодної на Нікоретті, хоча препарат містить все той же алкалоїд у різноманітних лікарських формах. Чи не дивно?
Скільки можна...
Крізь пропаганду проти вейпігу іноді все ж таки прориваються думки експертів, які спростовують медійну брехню. Тим, хто кинув палити, перейшовши на пару, вже зрозуміло: вейп на порядок менш небезпечний, ніж тютюн. Чи це означає, що електронні сигарети без шкоди зовсім? Ні. Регулярне роздратування глотки викликає фарингіт, як наслідок – кашель, сухість та першіння у горлі. Симптоми не так сильно виражені, як при курінні, але вони є. Ароматизатори можуть виявитися індивідуально нестерпними, що виражається в кашлі після кожної затяжки. Ну і поки невідомо, як виявить себе паріння в довгостроковій перспективі, але вейпери налаштовані оптимістично.
Віриться, що вчені почнуть досліджувати вплив паріння на здоров'я об'єктивно, а не задля лобіювання інтересів тютюнових та фармацевтичних гігантів. Хочеться, щоб люди, які формують громадську думку, перестали нести фантастичну ахінею про вейпінг. А то один колумбійський конгресмен (з їхнім наркобізнесом помовчати б) уже звинуватив е-сіги у поширенні СНІДу.
Вас может заинтересовать:
Які рідини підходять для Pod систем (подів)? Чи можна заправляти органічні рідини у POD?
Чому плюється вейп чи електронна сигарета?
Що зміниться з 2021р чи куди подінуться рідини?
Сольовий нікотин - що це? Шкода чи користь?
Топ електронних сигарет та вейпів 2024. Що вибрати новачку.
Вибір електронної сигарети для заміни звичайних сигарет (на сигаретну тягу).
ЗНИЖКИ ПОСТІЙНИМ КЛІЄНТАМ
ВІДПОДВІДІ НА ПОШИРЕНІ ПИТАННЯ